Серпень

1 серпня. Учасники Божественної природи

“Горе тим, що зло називають добром, а добро — злом, що ставлять темноту за світло, а світло — за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке — за гірке! Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!” (Ісаї 5:20, 21).ЦДБ 220.1

Господь вимагає від кожної людини залишатися на своєму посту, здійснюючи ту справу, яку Господь призначив для неї. Нехай кожному рухові передує покірна ревна молитва. Істину слід нести як сяючий світильник. Вартові Істини повинні діяти як люди, котрі постійно пильнують...ЦДБ 220.2

Христос докоряє всіх, хто порушує Божий Закон. Він дорікав законникам Його днів, бо вони приводили у відчай тих, хто шукав у них справедливості й суду. Жахливі наслідки гріха спіткають тих, хто, хоч формально належав до членів Церкви, але вважав дрібницею відступ від Закону Єгови та небажання робити різницю між добром і злом.ЦДБ 220.3

У посланих мені Господом видіннях я бачила тих, хто керується власним бажанням, спотворюючи Істину, пригноблюючи своїх братів та створюючи їм труднощі. Саме тепер розвивається характер і люди займають одну з двох сторін: одні стають на бік Ісуса Христа, інші — на бік сатани і його ангелів. Господь закликає всіх, хто залишиться вірним і слухняним Його Законові, вийти й розірвати будь-який зв'язок із тими, хто став на бік ворога. Навпроти імен останніх написано: “Текел” — “ти зважений на вазі і знайдений легеньким” (Дан. 5:27)...ЦДБ 220.4

Багато людей є, безумовно, моральними, але не є християнами. Вони мають хибне уявлення про те, що представляють собою справжні християни. За своїм характером вони цінніші за золото, проте на них не може бути поставлена печатка Божественного схвалення. Вони мають бути відкинуті, як нечистий, негідний метал.ЦДБ 220.5

Самі по собі ми не можемо виробити справжній моральний характер, але ми можемо прийняти Христову праведність. Ми можемо стати учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. Христос залишив нам досконалий взірець того, якими ми повинні бути як сини і дочки Бога (Лист 256, 1 серпня 1906 р. Моїй братам — служителям в Австралії).ЦДБ 220.6