23 лютого. Не біймося

“Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, — казали вони, — через великі утиски ввійти до Царства Божого” (Дії 14:22).ЦДБ 57.1

Бог бажає, щоб ми довіряли Йому і користувалися Його добротою. З дня на день Він відкриває перед нами Свої наміри, і ми маємо володіти духовним зором та проникливістю, аби сприймати їх. Яким би великим і славним ми не уявляли собі повне й остаточне звільнення від зла на Небесах, воно не відкладається до останнього часу, натомість Бог привносить його в наше теперішнє життя. Нам необхідно щодня виховувати віру в живого Спасителя. Довіряючи зовнішній вищій Силі, покладаючись на невидиму підтримку і силу, що чекає на прохання потребуючих залежних людей, ми можемо довіряти як у години нещастя, так і в час добробуту, оспівуючи звільнення та Божу любов, котра зливається тепер на нас. Життя, яким ми тепер живемо, має бути життям віри в Божого Сина.ЦДБ 57.2

Життя християнина — це непередбачувана суміш смутку й радощів, розчарувань і надій, страхів та впевненості. Коли він побачить, як пульсує його серце, наскільки воно охоплене пристрастю, яка, здається, усе нищить на своєму шляху, то буде дуже невдоволений собою. Потім прийдуть докори сумління, смуток і покаяння, котрі змінюються миром і глибокою внутрішньою радістю, оскільки християнин знає: коли його віра міцно тримається за обітниці Божого Слова, на нього зливається вибачна любов довготерпеливого Спасителя. І він прагне, щоб цей Спаситель перебував у його житті, прикрашав його характер.ЦДБ 57.3

Такі відкриття вияву Божої доброти роблять душу покірною, спонукуючи її з вдячністю вигукнути: “І живу вже не я, а Христос живе в мені!” (Гал. 2:20). У нас є підстави бути впевненими. Суворі зовнішні випробування можуть тиснути на душу, в якій живе Ісус. Звернімося ж до Нього за втіхою, яку Він приготував для нас у Своєму Слові. Може виявитися, що земні джерела надії й утіхи будуть недостатні; однак небесні джерела, котрі живлять Божу ріку, повноводні й ніколи не вичерпаються. Бог хоче, щоб ти відірвав погляд від причини твоїх бід та спрямував його на Того, Хто володіє твоїми душею, тілом і духом. Він — Улюблений душі, Він знає справжню ціну душі. Він справжня Доза, а ми — гілки. Ми втратимо духовне живлення тільки тоді, коли розірвемо зв'язок з Ісусом — життям душі (Лист 10, 23 лютого 1887 р. Доктору Дж. X. Келлогу).ЦДБ 57.4