4 березня. В єднанні із Джерелом сили

“Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар” (Ефес. 2:8).ЦДБ 68.1

Ми не можемо повірити самі, це — “Божий дар”, і спасіння ми отримуємо як дар нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Радійте! Спасіння походить із такого джерела, в якому ми не маємо права сумніватися. Він — Джерело, і в цьому — усе. Він Проводир (Джерело — англ. переклад) і Вершитель нашої віри (див. Євр. 12:2). Він супроводжує нас протягом усього шляху до самого кінця, якщо ми бажаємо бути спасенними Христом через послух Його вимогам. “Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар” (Ефес. 2:8). “Зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння” (Филп. 2:12). Що це означає? Чи є тут розбіжність? Давайте подивимося, що говорить про це наступний текст. “Зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію” (в. 12, 13). Слава Богові за це! Чи можна розчаровуватися? Чи можна падати духом? Нам, слабким, немічним смертним, не доручено звершувати власне спасіння своїми силами. У нас діє Христос. І це перевага кожного сина й кожної дочки Адама. Однак ми зобов'язані працювати, ми не можемо бути бездіяльними. Ми перебуваємо в цьому світі для того, щоби працювати, а не сидіти, склавши руки (Рукопис 18, 4 березня 1894 р. Божі співпрацівники).ЦДБ 68.2

Христос навчав Істині, тому що Сам був Істина. У вченні Господа втілилися Його власне мислення, Його характер, Його життєвий досвід. Так і з Його слугами: хто навчатиме світ, той повинен реалізовувати це вчення на власному досвіді. Вони повинні знати, що значить маги в собі Христа, Котрий став для них премудрістю, праведністю, освяченням і викупленням. Відкриваючи іншим Боже Слово, вони не повинні звіщати його невпевнено, натомість проголосити разом з апостолом Павлом: “Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі” (2 Петра 1:16)...ЦДБ 68.3

Коли працівник повністю віддається на служіння Господу, він здобуває досвід, який робить його здатним дедалі успішніше працювати для Господа (Лист 86, 4 березня 1907 р. Нашим церквам у великих містах).ЦДБ 68.4