24 березня. Послідовний християнин

“Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви!... Коли ж ходимо у світлі як Сам Він е у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищає нас від усякого гріха” (1 Івана 1:5-7).ЦДБ 88.1

Християнин має перевагу з'єднатися із Джерелом світла і через цей живий зв'язок стати світлом для світу. Справжні послідовники Христа ходитимуть у світлі, як і Він у світлі, тому не підуть хибним шляхом, спотикаючись у темряві. Великий Учитель робить Своїх слухачів благословенням для світу, яке зображає сонцем, що підіймається зі сходу, розсіюючи туман і темні хмари. Світанок поступається місцем дню. Сонце, яке спочатку кидає позолоту і забарвлює небосхил, а потім освітлює небеса яскравими сліпучими променями, — символом християнського життя. Подібно до того, як сонце є світлом, життям і благословенням для усього живого, так і християни своїми добрими вчинками, бадьорістю й мужністю можуть стати світлом для світу. Як сонячне світло розганяє нічний морок та опромінює долини й пагорби, так і християнин буде відображати Сонце Праведності, Яке світить на нього.ЦДБ 88.2

Перед достойним життям правдивих послідовників Христа неуцтво, марновірство і темрява зникатимуть, як зникає нічний морок від променів сонця. Учні Ісуса підуть у темні місця Землі, поширюючи світло Істини, доки не освітять цим світлом шлях тих, хто ходить у темряві.ЦДБ 88.3

Який контраст із наведеною вище картиною являє собою життя людини, котра називає себе Божою дитиною, проте подібна до солі без смаку! Не маючи живого зв'язку з Богом та спасенних якостей, така людина подібна до звітрілої солі, про яку Христос сказав, що її викидають геть, аби топтали люди. Саме таким є життя тих, котрі називають себе послідовниками Христа, проте не мають живого зв'язку з Ісусом Христом. Ці похмурі віруючі є темними тінями...ЦДБ 88.4

Кожне висловлювання сумніву підсилює невіру. Кожна думка і кожне слово надії, мужності, світла й любові підсилюють віру га зміцнює душу для опору моральній темряві світу. Люди, котрі говорять про віру, матимуть віру, а хто говорить про розчарування, отримає розчарування. Споглядаючи, ми змінюємося (Лист 16, 24 березня 1880 р. Працівнику Генеральної Конференції).ЦДБ 88.5