15 вересня. Якби Юда покаявся

“Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п'яту” (Івана 13:18).ЦДБ 266.1

Своєю силою Христос міг звільнити Себе. Коли Він сказав у Гефсиманії: “Це Я”, Його негайно оточили ангели, і люди мали всі докази, що Христос володів силою Божою. Коли кровожерний натовп із подивом відступив назад і важко упав на землю, Христос міг без зусиль залишити їх немічними, простягнутими на землі та піти неушкодженим. Сяйвом світла і слави Він міг би знищити їх. Юда прагнув цього, адже Христос багато разів уникав небезпеки.ЦДБ 266.2

Не дивно, що навіть тоді Юда продовжував виношувати свою ненависть і прагнув довести свою справу до кінця. Якби тоді він покаявся і в останню мить визнав свій гріх, якби серце зрадника було скрушне, він отримав би прощення. Але сатанинський опір зростає в міру отриманого і знехтуваного світла. Заклики про навернення, застереження про небезпеку не змінили мети Юди, бо не змінилося його серце. Перед лицем світла і доказів він вирішив іти власним шляхом та виконувати свою волю. Довготерпіння Христа і лагідні докори з Його Божественних уст не скрутили його впертого серця. Через тривалий опір серце Юди робиться запеклим. Він бачить, куди йде, але його оточують сатанинські сили, і він не може звільнитися з їхніх сітей. Так довго виношувані пристрасті та відмова підкоритися світлу зрештою зробили його духовно сліпим.ЦДБ 266.3

Юда не єдиний, хто пішов цим шляхом. Він володів цінними якостями, однак не захотів слухати повчання...ЦДБ 266.4

Якщо людина пов'язана з тими, хто проголошує небесну вістку; якщо вона чує цю звістку, але не втілює Істину в життя, тоді ця Істина перестає бути для неї гідною уваги. Те саме сталося з Юдою.ЦДБ 266.5

Людина повинна вірити в Істину, вона має змінити свій спосіб життя, узгоджуючи його з відкритим їй світлом (Рукопис 100, 15 вересня 1897 р. Арешт Христа).ЦДБ 266.6