17 квітня. Сила на один день

“А сипа твоя — як усі твої дні... Покрова твоя — Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його” (П. Зак. 33:25-27).ЦДБ 112.1

Я вдячна Небесному Отцю за щоденні благословення, які Він посилає мені. Приблизно тиждень тому я почувалася повністю виснаженою тими зусиллями, які докладала для написання своїх творів. Мій розум відмовлявся працювати, і я почувала себе пригніченою. Я майже втратила надію будь-коли знову почуватися на силах. Але одного разу вночі я дуже ревно помолилася до Бога, щоб Він дарував мені Свою цілющу силу, аби я могла написати деякі матеріали для публікації, а потім пішла спати. Уночі мені здавалося, що я виступала перед різними громадами з проповідями про цілющу життєдайну силу Святого Духа. О пів на третю я прокинулася, мій головний біль минув і на мені спочивав пом'якшувальний вплив Духа Божого. Я ходила по своїй кімнаті і славила Бога. Потім узяла ручку і виявила, що мій розум знову став ясним і я могла писати, як завжди. Після цього досвіду я багато написала. Наш Спаситель — найталановитіший Лікар у світі. Я славлю Його за явне благословення, яке Він дарував мені цього разу.ЦДБ 112.2

Істинна релігія — це така релігія, яка постійно дбає про честь і славу Бога. Ми повинні відчувати святий трепет і благоговіння перед нашим Небесним Отцем. Він вимагає від Свого викупленого кров'ю спадку бадьорого послуху. Коли ми усвідомимо Його велику любов, наше серце наповниться вдячністю, ми будемо охоче служити Йому, твердо, впевнено й цілковито покладаючись на Нього.ЦДБ 112.3

Я прагну виявити в моєму служінні радість Христа, я жадаю бути напоєною Його Духом, щоб стати благословенням для інших. Ми маємо обітницю: “І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них. І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!” (Єрем. 32:39, 40).ЦДБ 112.4

Бог, “великий в пораді й могутній у чинах, очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів” (в. 19) (Лист 139, 17 квітня 1904 р. Роберту Вікері, рядовому членові комітету Конференції Іллінойсу).ЦДБ 112.5