13 травня. Закон і Євангеліє у гармонії

“Ми ж усі з відкритим лицем, відображаємо, як у дзеркалі, славу Господню, переображуємося в Його ж образ від слави в славу, згідно з діянням Господнього Духа” (2Кор.3:18).ЗІХ 135.1

Після того, як Христос помер на хресті,, ставши жертвою за гріх, церемоніальний Закон втратив свою силу. Однак він все ж був поєднаний із моральним Законом і сам по собі був славним. Усе носило печать божества і виявляло святість, справедливість і праведність Божу. Якщо церемоніальне, прообразне служіння, яке пізніше було скасоване, залишалось тисячоліттями славним, то тим більш славною стала дійсність, коли відкрився Христос, Котрий послав Свій животворний, освячуючий Дух усім віруючим...ЗІХ 135.2

Об'явлення Закону Десяти Заповідей було значним проявом слави Божої та Його величі...ЗІХ 135.3

“І промовив Мойсей до народу: ‘Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили’. І став народ здалека, а Мойсей підійшов до темної хмари, де був Бог” (Вих.20:20-21).ЗІХ 135.4

Люди не мали достатнього уявлення щодо прощення гріхів, про виправдання вірою в Ісуса Христа, про доступ до Бога лише через Заступника внаслідок їх гріховного стану, про свою провину і гріх. Вони значною мірою втратили пізнання про Бога, а тому не могли використати єдиної можливості наблизитися до Нього. Вони майже повністю втратили розуміння того, що таке гріх, а що — праведність. Люди дуже невиразно уявляли собі прощення гріха через Христа, обітованого Месію, Якого символізували жертви.ЗІХ 135.5

Моральний Закон ніколи не був прообразом або тінню. Він існував до створення людини і буде існувати стільки, скільки існуватиме Божий престол. Бог не може змінити жодної заповіді Свого Закону, щоб таким чином врятувати людину, бо Закон — це основа Його правління. Він незмінний, безмежний і вічний. Щоб спасти людину і підтримати репутацію Закону, Син Божий повинен був принести Себе у жертву за гріх. Той, Хто не знав гріха, став гріхом задля нас. Він помер за нас на Голгофі. Його смерть відкриває дивовижну любов Бога до людини і незмінність Його Закону...ЗІХ 135.6

Христос став Заступником грішника. Ті, що приймають Його Євангеліє, можуть відкрито споглядати Його. Вони бачать відношення Його місії до Закону і визнають Божу мудрість і славу, явлену Спасителем. Слава Христа відкривається у Законі, який точно відображає Його характер. Божа перетворююча сила виявляє себе, аж поки люди не змінюються у Його подобу. Вони стають спільниками Божественної природи і все більш уподібнюються до свого Спасителя, крок за кроком орієнтуючись на Божу волю, поки не досягнуть досконалості. Закон і Євангеліє перебувають у досконалій гармонії (Вибрані вісті, т. 1, c. [238-240]).ЗІХ 135.7