5 березня. Ісус отримує запевнення у Своєму синівстві

“І коли хрестився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, відкрилось небо” (Лука 3:21).ЗІХ 66.1

Коли Ісус прийшов до Йордану, Йоан розпізнав у Ньому чистоту характеру, якої не бачив у жодній людині. Сама атмосфера Його присутності була святою і викликала благоговіння. Серед численних людей, які приходили до нього й товпилися навкруги, Йоан чув лише про вчинені злочини; він зустрічав людей, обтяжених незліченними гріхами, але ніколи не бачив особи з такою великою божественною силою. Все це сповна відповідало тому, що Йоанові було відкрито про Месію...ЗІХ 66.2

Ісус прийняв хрещення не на знак покаяння або визнання власної вини. Він ототожнив Себе з грішниками, йдучи тією дорогою, котрою повинні йти ми, а тому виконував те, що повинні виконуватиме Його сповнене страждань і терпіння життя після хрещення також є прикладом для нас.ЗІХ 66.3

Вийшовши з води, Ісус став на березі навколішки і молився. Починався новий найважливіший етап Його життя (Христос — надія світу, c. [110]).ЗІХ 66.4

Ніколи раніше ангели не чули такої молитви. Вони готові були запевнити Відкупителя у своїй любові до Нього. Але ні — Отець Сам служитиме Своєму Синові. Вмить від престолу заструменіло світло Божої слави. Небеса відкрилися, і звідти полилися промені світла і слави, з'явилася істота, ніби з сяючого золота, у вигляді голуба. Цей птах був символом покірності і лагідності Христа.ЗІХ 66.5

Люди стояли перелякані і здивовані. Їх погляд був звернений на Христа, схилена постать якого була освітлена чудовим сяйвом і славою, що споконвіку оточують Божий престол. Його звернене до неба обличчя також сяяло славою, якої ніколи раніше не було видно на жодному людському обличчі. Загуркотів грім, на небі спалахнули стріли блискавок. У надзвичайній величі пролунав голос: “Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав”... Голос Єгови запевнив Христа у тому, що Він є Сином Вічного (Молодіжний керівник, березень 1874 р.).ЗІХ 66.6

Слава, що спочивала на Христові, є для нас запорукою Його любові. Вона свідчить про силу молитви; про те, як голос людини може досягти Божого слуху і яким чином наші прохання будуть прийняті в небесах. Гріх розлучив Небеса із Землею, розірвавши зв'язки між ними, але Ісус знову з'єднав землю із славою Небес. Його любов обійняла людину і досягла висот. Світло, що зійшло з небес на нашого Спасителя, зійде і на нас, коли будемо просити в молитві про допомогу, щоб перемогти спокуси. Голос, котрий промовляв до Ісуса, говорить і кожній віруючій душі: “Ти — Моя люба дитина, яку Я Собі вподобав” (Христос — надія світу, c. [113]).ЗІХ 66.7