16 липня. Справжні вівці чують голос істинного Пастиря

“Також є у Мене й інші вівці, які не з цієї кошари, тих також Мені треба привести. І вони почують голос Мій, і буде одна отара, і один Пастир!” (Йоан.10:16).ЗІХ 199.1

Істину необхідно відкривати з божественною тактовністю, делікатністю і лагідністю. Вона повинна виходити з доброго, співчутливого серця... Навертаючи душі, потрібно говорити лагідні слова. Для того, хто шукає мудрості з божественного джерела, Бог стане мудрістю. Ми маємо використати усі можливості; нам треба пильнувати в молитві й бути готовими кожному, хто вимагає від нас звіту про підставу нашої надії, відповісти з лагідністю і благоговінням. Наші серця мають бути постійно спрямовані до Бога, щоб ми не справили недоброго враження на жодну душу, за котру помер Христос, і щоб слушної пори знали, що сказати і вчинити. Якщо ви таким чином присвятите себе праці для Бога, Святий Дух буде вашим Помічником. Він передаватиме людям слова, сказані з любов'ю. Істина стане животворною силою, якщо її передаватимуть під впливом благодаті Христа.ЗІХ 199.2

Бог бажає передовсім достукатися до серця. Несіть істину, і дозвольте Богові впливати Його перетворювальною силою. Не згадуйте того, що говорять супротивники; нехай з ваших уст виходять тільки слова правди. Істина може проходити дуже глибоко. Проповідуйте Слово ясно, в усій його надзвичайній силі.ЗІХ 199.3

Під час випробувань у наших рядах спостерігатиметься, як розділення, так і єдність. Декотрі, які нині готові хапатися за зброю, щоб боротися, підчас реальної небезпеки покажуть, що вони не будували на непорушній скелі. Вони піддадуться спокусі. Ті, що мали велике світло і дорогоцінні переваги, але не скористалися ними, з того чи іншого приводу вийдуть від нас. Не маючи любові до істини, вони піддадуться обману ворога, почнуть слухатися духів-спокусників і демонських учень й відійдуть від віри.ЗІХ 199.4

Однак, з іншого боку, коли проти нас здійметься справжня буря переслідувань, правдиві вівці почують голос Пастиря. Докладатимуться відчайдушні зусилля, аби врятувати тих, що гинуть; багато тих, що залишили отару, повернуться, щоб іти за великим Пастирем. Божий народ об'єднається та єдиним фронтом виступить проти ворога. Через загальну небезпеку боротьба за першість припиниться; не буде суперечок, хто має бути більшим. Ніхто зі щиро віруючих не скаже: “Я Павлів, я Аполосів, а я Кифин” (1Кор.1:12). Усій кожний зокрема свідкуватимуть: “Я тримаюся Христа; н тішуся Ним — моїм особистим Спасителем”...ЗІХ 199.5

Любов Христова і наших братів засвідчить світові, що ми були з Ісусом і навчилися під Нього. Т оді вістка третього ангела переросте в гучний поклик і вся земля освітиться славою Господа (Свідоцтва для Церкви, т. 6, c. [400-401]).ЗІХ 199.6