29 травня. Одяг власної праведності Христа

“Раджу тобі купити у Мене... білу одежу, щоб одягтися, щоб сорому наготи твоєї не видно було” (Відкр.3:18).ЗІХ 151.1

Білий одяг непорочності носили наші прабатьки, коли були поселені Богом у святому Едемі. Вони жили у повній згоді з волею Божою. Уся сила їх любові належала небесному Отцю. Дивне м'яке світло, що відходило від Бога, огортало святу пару. Це вбрання світла було символом духовного одягу Адама і Єви, їх небесної чистоти і непорочності. Якщо б вони завжди залишалися вірними Богові, одяг зі світла належав би їм вічно. Але коли з'явився гріх, вони розірвали свій союз із Богом і огортаюче їх світло зникло. Засоромлені Адам і Єва зауважили, що вони втратили небесний одяг, і намагалися якось приховати свою наготу фіговим листям.ЗІХ 151.2

Теж саме намагаються зробити усі, хто переступає Закон Божий ще з часів непокори наших прародичів. Вони зшивають “фігові листки”, аби приховати свою духовну наготу. Грішники носять одяг власного винаходу і своїми учинками намагаються приховати власні гріхи, щоб, таким чином, стати сприйнятливими для Бога.ЗІХ 151.3

Але цього вони ніколи не зможуть зробити. Людина не зможе створити нічого, що могло б замінити втрачений нею одяг непорочності. Ані в одязі з фігового листя, ані в будь-якому світському модному одязі неможливо сісти поруч з Христом і ангелами на весільному бенкеті Агнця.ЗІХ 151.4

Лише в одязі, приготовленому для нас Самим Христом, ми зможемо стояти перед Богом. У такий одяг Своєї праведності Христос одягне кожну душу, що кається і вірить...ЗІХ 151.5

Це вбрання, виткане на небесах, не має жодної нитки, що була б виготовлена зусиллями людини. Христос, прийнявши людську природу, виробив досконалий характер, і цим характером Він хоче наділити і нас. “А вся праведність наша — немов заплямована одежа”. (Ісая 64:6). Усе, що ми можемо створити самі, завжди заплямоване гріхом. Але Син Божий “явився для того, щоб узяти гріхи наші; і що в Ньому немає гріха” (1Йоан.3:5).ЗІХ 151.6

Своєю досконалою покорою Заповідям Божим Він дав можливість кожній людині виконувати їх. Коли ми підкоряємо себе Христові, наше серце зливається з Його серцем, наша воля розчиняється у Його волі, наш розум приходить в єдність з Його розумом, усі наші думки зосереджуються на Ньому: ми живемо Його життям. Це й означає бути одягненим у одяг Його праведності. Після цього, коли Господь знову дивиться на нас, Він бачить вже не одяг із фігового листя, не наготу і спотворення гріхом, але Свій одяг праведності, що є досконалою покорою Закону Єгови (Наочні уроки Христа, c. [310-312]).ЗІХ 151.7