3 жовтня. Христос,прославлений у Своєму народі

“Це сказав Я вам, щоб ви мамі в Мені мир. В світі будете мати скорботу, але будьте відважні: Я переміг світ!” (Йоан.16:33).ЗІХ 278.1

Христос ніколи не втрачав надії й мужності; Його послідовники також повинні виявити таку ж витривалість віри. Вони повинні жити так, як жив Він, працювати так, як працював Він, в усьому наслідуючи приклад великого Вчителя. Християни мають бути відважними, енергійними і стійкими. Хоча на своєму шляху вони зустрічатимуть перешкоди, які здаватимуться їм нездоланними, але при підтримці Його благодаті повинні йти вперед. Замість того, щоб нарікати на труднощі, християни покликані долати їх. Вони не повинні впадати у відчай, але жити надією. Христос поєднав їх з Божим престолом золотим ланцюгом Своєї незрівнянної любові. За Його наміром вони володіють наймогутнішою силою у Всесвіті, бо вона походить із Джерела всякого добра. Вони матимуть силу протистояти злу; силу, якої не зможе здолати ні життя, ні смерть, ні пекло; силу, яка зробить їх здатними перемагати, як переміг Ісус.ЗІХ 278.2

Христос бажає, щоб небесний порядок і план правління, небесна божественна гармонія втілились у Його Церкві на землі. Саме цим Він прославиться у Своєму народі. Через Церкву Сонце Праведності буде сяяти і освічуючи своїм ясним промінням увесь світ. Христос дав Своїй Церкві все необхідне, аби викуплені Ним люди прославили Його. Ісус наділив Свій народ здібностями і благословеннями, щоб вони зі свого боку виявили на землі повноту Його любові. Церква, наділена праведністю Христовою, є скарбницею, в якій зберігаються багатства Його милості й любові. Христос дивиться на Свій народ у його чистоті й досконалості, як на винагороду за Своє приниження, і бачить у ньому примноження Своєї слави. Адже Христос — це велике Джерело Світла, з якого випромінюється слава.ЗІХ 278.3

Христос завершив доручену Йому роботу — прославив Бога на землі, відкрив Ім'я Отця. Він вибрав тих, які мали продовжувати Його працю серед людей. Спаситель сказав: “Я прославився в них. Я вже не в світі, а вони ще в світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, збережи їх в Ім'я Твоє, яких Ти дав Мені, щоб вони були єдині”...ЗІХ 278.4

Говорячи, як Можновладець, Христос віддає Свою вибрану Церкву в руки Отця. Як великий Первосвященик, Він заступається за Свій народ. Як вірний Пастир, Він збирає Свою отару під тінь Всемогутнього в безпечне та надійне сховище. Попереду була остання битва з сатаною, і Христос ішов їй назустріч (Христос — надія світу, c. [679-680]).ЗІХ 278.5