Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Звеличуйте Ісуса Христа

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    14 липня. Загублена вівця—особливий тягар

    “Хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить дев'яносто дев'ять в пустині і не піде за загубленою, поки не знайде її?” (Лука 15:4).ЗІХ 197.1

    Мати справу з людьми — важливо, але непросто. Людина — це Божа власність; ангели з великою цікавістю спостерігають, як люди поводяться зі своїми ближніми. Коли небесні істоти бачать, що сини і дочки Божі докладають зусиль, подібно до Христа, аби допомогти заблудним; коли спостерігають, як вони лагідно і співчутливо ставляться до безпорадних і розкаяних, тоді ці ангели, наближаючись, нагадують їм слова, які заспокоюють і підносять душу. Святі ангели перебувають поряд з кожним із нас. Ми не повинні зневажати ані найменшого з Божих дітей, приписуючи собі славу. Ангели — службові духи, котрі посилаються на служіння тим, хто має успадкувати спасіння. Чи скористаємося перевагою співпрацювати з небесними істотами? Чи прийме нас Бог як носіїв світла світові?ЗІХ 197.2

    Ісус Христос прийшов знайти і спасти те, що загинуло; Він підніс світ, оскільки помер, щоб спасти його, повернути одну загублену вівцю до отари. Ісус віддав Своє дорогоцінне життя; усю Свою увагу Він звернув на найменшого з Божих дітей; ангели, набагато могутніші за них, стоять на варті навколо богобійних. Будьмо ж пильні, ніколи не дозволяймо собі жодної зневажливої думки щодо малих Божих дітей. Ми повинні піклуватися про заблудних, підбадьорювати тих, що впали і остерігатися, щоб своїми немудрими діями не відштовхнути їх від милуючого Спасителя.ЗІХ 197.3

    Хто любить Ісуса, той любитиме й тих, за кого Він помер. Якщо б оточуючі нас грішники отримали світло, яким благословенні ми, вони тішилися б правдою і були б попереду багатьох, які мають великий досвід і надзвичайні переваги. Виявіть до загублених овечок особливу турботу і пильнуйте над їхніми душами, бо ви зобов'язані дати за них звіт. Не спрямовуйте їхній погляд на себе, але щиро і серйозно вказуйте їм: “Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріх світу” (Йоан.1:29). Такою є християнська вістка світові. Це переконливий аргумент. Докладіть серйозних зусиль до того, щоб спонукувати душі, які гинуть, дивитися на Того, Кого піднесли на хрест; і пам'ятайте: коли ви так чините, невидимі ангели ... закарбовують істину в серці, провадячи душу до віри в Ісуса. Тоді грішник здатний бачити Ісуса таким, яким Він є, — сповненим милосердя, співчуття й любові. Він вигукує: “Милість Твоя підносить мене” (Рев'ю енд Геральд, 30 червня 1896 р.).ЗІХ 197.4