21 липня. “Що ще я маю учинити?”

“Нарешті, він послав до них сина свого, кажучи: ‘Посоромляться сина мого’” (Матв.21:37).ЗІХ 204.1

Невже немає сили, здатної вплинути на наші почуття і показати, що ми перебуваємо на самій межі з вічністю? Невже ми не спроможні уявити собі, що знаходиться по той бік? Що необхідно зробити, аби збудити наш народ? Ось для чого існують ці легкі, як ми їх називаємо випробування. Послухайте, що Павло говорить про них: “Бо короткочасне легке страждання наше викликає без усякої міри вічну славу” (2Кор.4:17). Чи вважаєте ви побиття палицями, перебування в морській безодні, страждання від голоду, холоду, наготи і — що найжахливіше — перешкоди псевдобратів, — легкими стражданнями? Павло ж називає їх легкими...ЗІХ 204.2

Надто багато виявляється егоїзму. Нам потрібно померти для власного “я” і сховатися в Ісусі Христі, тоді перестанемо говорити про розчарування і труднощі та всі інші незначні речі, але почнемо звіщати про великий План спасіння і безмежну силу Ісуса Христа, Котрий прийшов у наш світ, взяв на Себе людське єство, щоб піднести нас і зробити гідними сісти по Його правиці Що може бути прекраснішим за це?ЗІХ 204.3

Якщо цього недостатньо, то що ще можна було зробити для грішного людства? “Що ще, — запитує Христос, — Я міг би учинити для Моїх овець, чого ще не зробив?” Що ще? Чи дозволить Він піти? Дозволить, якщо не зміните свого ставлення до Бога, бо для вашого спасіння Він зробив усе, що міг. Ми будемо звітуватися перед Богом відповідно до того світла, яке отримали. Ходіть у світлі, як Він у світлі...ЗІХ 204.4

Лихі розмови і лукаві підозри зникнуть. Ми перестанемо багато думати про себе і про вчинки інших. Темою нашого роздумування буде діяльність Бога і Христа. А що Вони роблять? Вони очищують святиню... Ми повинні разом з Ними здійснювати це служіння, очищаючи святиню власної душі від усякої скверни, аби наші імена могли бути записані в книзі життя Агнця; щоб коли прийде час відради від Господнього лиця, наші гріхи могли бути очищені. Це найурочистіше служіння, будь-коли доручене смертним.ЗІХ 204.5

Ми не маємо часу вихваляти себе, а лише Ісуса. О, звеличуйте Його! Як можна це робити? А як можна увесь час шукати для себе спасіння і підносити себе? До кого звернені ці слова? До служителів? Ні. До кожного, хто носить ім'я Христа, хто скуштував і побачив, Який добрий Господь...ЗІХ 204.6

Бог наповнить вас Своєю силою, з'єднає її з людськими зусиллями, і тоді ми зі страхом і тремтінням зможемо звершувати своє спасіння. Це та сила, якій сатана не зможе ані опиратися, ані подолати її (Рукопис 26, 1888 р.).ЗІХ 204.7