23 вересня. Тверда надія на Христа

“Бог же надії нехай сповнить вас всякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагатилися надією” (Римл.15:13).ЗІХ 268.1

Часом глибоке усвідомлення власної негідності змушує душу тремтіти від страху, однак це не означає, що Бог змінив своє ставлення до нас або ми змінились щодо Нього... Ми повинні вірою триматися за руку Христа, повністю довіряючи Йому як у темряві, так і при світлі дня.ЗІХ 268.2

Сатана може нашіптувати: “Ти надто великий грішник, щоб Христос міг спасти тебе”. Визнавши себе людиною справді грішною і негідною, ви все ж можете відповісти спокусникові так: “Завдяки відкупленню я вважаю Христа моїм Спасителем, а тому довіряю не своїм заслугам, але дорогоцінній Крові Ісуса, що очищує мене. У цю хвилину я знову доручаю мою безпорадну душу Христові”. Християнське життя має бути втіленням діяльної, живої віри. Непохитне довір'я, незмінна надія на Христа принесуть душі мир і впевненість...ЗІХ 268.3

Кожна перешкода, кожний внутрішній опір роблять Христа ще необхіднішим для нас. Він прийшов узяти наше кам'яне серце і дати тілесне. Шукайте в Нього особливої благодаті, аби перемогти закорінені вади. Під час спокуси рішуче протидійте лихим навіюванням, говорячи своїй душі: “Як я можу ганьбити свого Відкупителя? Я віддав себе Христові, а тому не можу робити вчинків сатани”. Благайте дорогого Спасителя, аби Він допоміг вам пожертвувати усіма ідолами і звільнитися від звичних гріхів. Нехай очі віри споглядають Ісуса, Котрий стоїть перед престолом Отця і здіймає Свої поранені руки в молитві за вас. Вірте, що дорогоцінний Первосвященник дасть вам Свою силу.ЗІХ 268.4

З вірою дивіться на вінець, який буде покладено на голову переможців. Слухайте переможну пісню спасенних: “Достойний Агнець, Котрий був заколений і викупив нас Богові!” Спробуйте уявити усе це як реальну подію. Степан, перший християнський мученик, під час своєї жахливої битви з начальствами, владами і правителями духовної темряви вигукнув: “Ось я бачу небо відкрите, і Сина Людського, що по правиці Бога стоїть” (Дії 7:56). Спаситель світу відкрився йому як Той, що з найглибшим співчуттям дивиться на нього з небес. Світло слави від обличчя Христа осяяло Степана настільки яскраво, що навіть його ворогам здавалося, що його лице сяє як лице ангела.ЗІХ 268.5

Якщо намагатимемось зосереджувати більше наші думки на Христі і небесному Царстві, то знайдемо могутній стимул і підтримку, беручи участь у Господніх битвах. Якщо будемо роздумувати про славу нової Землі, яка незабаром стане нашим домом, тоді гордість і любов до світу втратять над нами владу. У порівнянні з чарівністю Христа всі земні блага видаватимуться незначними (Рев'ю енд Геральд, 15 листопада 1887 р.).ЗІХ 268.6