23 березня. Прагнучи до досконалості

“Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!” (Матв.5:48).ЗІХ 84.1

Бог бажає, щоб життя усіх Його послідовників змінилося на краще; таку що зміну має контролювати і спрямовувати правильний досвід. Справжня людина — завжди готова пожертвувати своїми інтересами задля добра інших, поспішає перев'язувати рани скрушених серцем. Багато хто ледве починає розуміти справжній зміст життя...ЗІХ 84.2

Сам інтелект не будує людини за божественним ідеалом. Інтелект має силу тоді, коли освячується і контролюється Божим Духом. Він стоїть вище за багатство та фізичну силу, але його потрібно піддати обробці, щоб сформувати людину...ЗІХ 84.3

Справжнім благословенням для людства є духовне життя. Якщо людина живе в гармонії з Богом, вона постійно залежатиме від Його сили. “Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!” Прагнення до досконалості християнського характеру, до відповідності Божій волі — це праця усього життя. Зусилля, розпочаті на Землі, будуть продовжуватися у вічності. Божий ідеал для людини піднімається до найвищого значення цього слова, і якщо людина чинить згідно з даною їй Богом зрілістю, вона знайде щастя вже у дочасному житті, котре приведе її до слави і вічної нагороди в майбутньому.ЗІХ 84.4

Люди можуть з гідністю носити звання людини лише тоді, коли за кожної можливості використовують свої таланти для добра інших. Життя Христа дане нам як зразок, і якщо людина служить подібно до милосердних ангелів потребам інших, то вона перебуває в тісному єднанні з Христом. Християнство за своєю природою має ощасливлювати родини та суспільство в цілому. Кожна людина, отримавши справжній дух Христа, звільниться від душевного розладу, егоїзму та ворожнечі.ЗІХ 84.5

Хто приєднався до любові Христа, той не має права гадати, що існує якась межа впливові та служінню на благо людства. Хіба ж Христос втомлювався у Своєму бажанні врятувати грішну людину? Наше служіння має бути постійним і невтомним. Ми повинні працювати, доки Господь не попросить нас скласти нашу зброю до Його ніг. Бог — наш Правитель і, підкорившись Його волі, ми будемо готовими до виконання свого обов'язку, куди б він нас не покликав (Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [519-520]).ЗІХ 84.6

Наш Спаситель, бувши Божим Сином, воістину був Людиною... Ми повинні йти туди, куди веде нас Христос. Тридцять років Він жив бездоганним життям, відповідаючи найвищим ідеалам досконалості (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1085-1086]).ЗІХ 84.7