Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Боротьба і мужність

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    10 травня. Бог згадав

    “І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: ‘Владико Господи, згадай же про мене’” (Суд. 16:28; див. також Суд. 16:24-31).БМ 150.3

    У стражданнях і приниженні, ставши посміховиськом для филистимлян, Самсон, як ніколи раніше, усвідомлював своє безсилля; лихо, якого він повною мірою зазнав, привело його до покаяння. У міру того як відростало волосся, сила також поступово поверталася до нього, але вороги, котрі дивилися на Самсона як на безпомічного в'язня, закутого в кайдани, не знали про це.БМ 150.4

    Филистимляни приписували отриману ними перемогу своїм богам і, торжествуючи, ганьбили Ізраїлевого Бога. На честь бога Дагона, “бога риб”, “покровителя моря”, була влаштована велика гостина. На це свято зібрався народ зі своїми князями з усіх міст і сіл филистимського краю. Натовп молільників заповнив величезний храм і круті галереї. Усі раділи й веселилися. Після жертвоприношень, здійснених з пишністю, під звуки мелодій почався бенкет. Потім привели Самсона — найвидатнішу здобич могутнього Дагона. Його зустріли вигуками захоплення. Народ і князі насміхалися над жалюгідним становищем героя та славили бога, який, на їхню думку, знищив “спустошувача їхнього краю”. Через деякий час Самсон, ніби відчуваючи втому, попросив дозволу відпочити, обпершись на два центральні стовпи, які підтримували дах храму. Мовчки він помолився: “Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!”. З цими словами він “з великою силою сперся на стовпи” й вигукнув: “Нехай помру я разом із филистимлянами!”. Дах храму впав, заподіявши смерть усім, хто перебував там. “І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя”.БМ 151.1

    Ідол і його поклонники, жреці та землероби, воїни і знать — усі були поховані під руїнами Дагонового храму. Серед них було і велетенське тіло того, кого Бог обрав визволителем Свого народу (Патріархи і пророки, c. [566, 567]).БМ 151.2

    Тепер боротьба точилася вже не між Самсоном і филистимлянами, а між Єговою і Дагоном. І таким чином Господь заявив про Свою могутню силу і верховну владу (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1007, 1008]. Коментар Е. Уайт).БМ 151.3

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents