10 квітня. Суперечливий звіт

“І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: ‘Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст’” (Чис. 13:32; див. також Чис. 13:1-3, 17 — 14:10).БМ 116.2

Господь наказав Мойсеєві послати людей, щоб обстежити Ханаанську землю, яку Він хотів дати ізраїлевим синам… Після того як вони розповіли про родючу землю, усі розвідники, крім двох, висловили сумнів щодо їхньої здатності заволодіти нею… Слухаючи цей звіт, люди дали волю своєму розчаруванню, висловивши його в голосінні й докорах. Вони не були готові подумати й дійти висновку, що Бог, Який вів їх дотепер, безперечно, дасть їм Обітовану землю…БМ 116.3

Калев пробрався вперед, і його чистий дзвінкий голос заглушив усіх протести народу. Він не погодився з думками боязких товаришів-розвідників, які послабили віру й мужність усього Ізраїлю. Він привернув увагу людей, і вони перестали на деякий час скаржитися, щоб послухати його… Але коли Калев говорив, невірні розвідники перервали його мову, закричавши: “Не можемо ми йти проти того народу, адже він сильніший за нас”…БМ 116.4

Ці мужі, ставши на неправильний шлях, налаштували свої серця проти Бога, Мойсея й Аарона, а також проти Калева та Ісуса Навина. Кожен крок, який вони робили в цьому неправильному напрямку, зміцнював їх у намірі перешкодити будь-якій спробі заволодіти Ханаанською землею. Заради здійснення своєї згубної мети вони спотворювали правду. Говорили, що клімат цієї країни несприятливий, а всі мешканці — гіганти…БМ 117.1

Цей звіт був не тільки згубним, але й оманливим. Він був суперечливим: якщо земля неродюча й “поїдає своїх мешканців”, як же її жителі виростали до таких гігантських розмірів? Коли люди, які посідають відповідальні пости, допускають у свої серця невір'я, тоді не буде меж їхньому “успіху” в злі… Якби тільки двоє людей принесли неприємну вістку, а інші десять надихали людей оволодіти землею в Ім'я Господа, вони б усе одно послухали поради цих двох і не послухали б десятьох через своє гріховне невір'я (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [148-151]).БМ 117.2