3 квітня. Віч-на-віч

“І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого” (Вих. 33:11; див. також Вих. 33:1-17).БМ 109.2

Коли Ізраїль згрішив, зробивши золоте “лите теля”, Мойсей знову пішов благати Бога за свій народ… З досвіду він знав: аби мати вплив на народ, він має спочатку отримати силу від Бога. Господь бачив щирість Свого слуги і безкорисливі наміри його серця та спілкувався із цим немічним смертним віч-на-віч, як людина говорить з другом. Мойсей цілком довіряв себе й усі свої тягарі Богові та відкрито виливав перед Ним свою душу. Господь дорікав Своєму слузі, але з поблажливістю вислуховував Його прохання…БМ 109.3

Бог сказав: “Сам Я піду, — і введу тебе до відпочинку” (Вих. 33:14). Однак Мойсей не вважав, що може зупинитися на цьому. Він багато чого досягнув, але бажав бути ще ближчим до Бога й отримати ще більшу впевненість у Його постійній присутності. Мойсей ніс на собі тягар відповідальності за Ізраїль; коли народ грішив, він відчував сильні докори сумління, наче він сам був винен; і тепер його душу гнітило передчуття жахливих наслідків, які прийдуть, якщо Бог дозволить Ізраїлю пожати плоди своїх нерозкаяних сердець… Мойсей так палко й невідступно просив Бога, що Він відповів: “Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе” (в. 17).БМ 109.4

І тут ми могли б очікувати, що пророк припинить благати; однак, натхнений своїм успіхом, він наважився ще більше наблизитися до Бога зі святою сміливістю, яка перевершує наше розуміння. Мойсей звернувся з проханням, яке раніше не висловлювала жодна людина: “Покажи мені славу Свою!” (в. 18). Яке сміливе прохання обмеженої, смертної людини! Але чи отримав він відмову? Чи дорікнув йому Бог за самовпевненість? Ні, ми чуємо великодушні слова: “Я переведу все добро Своє перед тобою”…БМ 109.5

В історії Мойсея ми можемо побачити, що людина має перевагу насолоджуватися близьким спілкуванням з Богом (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [531-533]).БМ 110.1