Злий дух оволодів Саулом. Він розумів, що незабаром буде позбавлений престолу. Його нехтування простими Божими вимогами призвело до неминучих наслідків. Він не навернувся, не розкаявся і не упокорив своє серце перед Богом, але відкрив його, щоб приймати всі навіювання ворога. Він слухав лжесвідків, охоче визнаючи все, що вони говорили про характер Давида. Саул сподівався знайти виправдання прояву своєї зростаючої заздрості й ненависті до того, хто був помазаний на трон Ізраїлю.БМ 183.2

Враховувалися всі чутки, незалежно від того, якими б непослідовними вони не були і як би не суперечили характеру і звичкам Давида.БМ 183.3

Кожне свідчення про те, що Давид перебував під захистом Бога, здавалося, загострювало й посилювало непохитне прагнення Саула вбити суперника. Нездатність царя втілити свої задуми представлена як протилежність успіху втікача, що вислизає від його переслідування, але це тільки зміцнювало й посилювало рішучість царя. Він не намагався приховати свої задуми проти Давида і не був чесним у тому, які засоби варто використовувати для здійснення своєї мети.БМ 183.4

Цар боровся не проти Давида, який не заподіяв йому жодної шкоди. Він боровся із Царем Небес, бо коли сатані дозволено контролювати розум, яким вже не керує Єгова, він буде спрямовувати його відповідно до своєї волі, поки людина, яка перебуває в його владі, не стане дієвим засобом для здійснення його задумів. Ворожнеча великого родоначальника гріха настільки люта, а його сила до гріха настільки жахлива, що, коли люди відходять від Бога, сатана впливає на них. Їхній розум усе більше підпорядковується йому доти, доки вони не відкинуть Божий страх і повагу до людей і не перетворяться на зухвалих відкритих ворогів Бога і Його народу… Господь ненавидить будь-який гріх, і, коли людина наполегливо відкидає кожну пораду Небес, вона піддається обману ворога (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1019]. Коментар Е. Уайт).БМ 183.5

7 червня. Достовірний результат

9 червня. Музика в печері