Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Боротьба і мужність

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    12 вересня. Бог — їхній захисник

    “Бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали наму дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: ‘Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!’” (Ездри 8:22; див. також Ездри 7, 8).БМ 287.3

    Віра Ездри в те, що Бог здійснить для Свого народу велику справу, спонукала його розповісти Артаксерксові про своє бажання повернутися до Єрусалима, щоб зацікавити народ вивченням Божого Слова і допомогти своїм братам у відбудові святого міста. Слова Ездри свідчили про його повну довіру до Ізраїлевого Бога, Котрий Єдиний міг захистити Свій народ і допомогти йому; це справило на царя глибоке враження… Він зробив його спеціальним представником Мідо-Перського царства і наділив широкими повноваженнями для виконання його заповітних намірів…БМ 287.4

    Таким чином, дітям вигнання знову була дана можливість повернутися до країни, з володінням якою були пов'язані обітниці для Ізраїлевого дому…БМ 287.5

    їх очікувала мандрівка протягом кількох місяців. Вони взяли із собою своїх дружин, дітей, майно, а також щедрі дари для храму та служіння в ньому. Ездра знав, що вороги можуть влаштувати засідку на дорозі, аби пограбувати і навіть повбивати його та людей, котрі з ним, однак не просив у царя озброєних охоронців…БМ 288.1

    Ездра та його супутники вбачали в цьому можливість звеличити Ім'я Бога перед іншими народами. Віра язичників у силу живого Бога зросте, якщо ізраїльтяни виявлять повну довіру до свого Божественного Вождя. Тому вони вирішили цілковито покластися на Бога. Вони не проситимуть охорони воїнів, щоб не дати язичникам будь-якого приводу приписати людині славу, яка належить Єдиному Богові. Ці люди не могли допустити, щоб у свідомості їхніх друзів-язичників виник хоча б найменший сумнів щодо щирості прагнення Божого народу покладатися на Творця… Лише дотримуючись Закону Господнього та намагаючись підкоритися йому, вони могли отримати захист… “Постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе” (Пророки і царі, c. [609-616]).БМ 288.2

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents