17 грудня. “Любіть один одного”

“Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи. Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного!” (1 Івана 4:10, 11; див. також 1 Івана 4:7-21).БМ 394.4

Після вознесіння Христа Іван виступив як вірний, ревний працівник Господа… Любов до Христа, що палала в його серці, спонукала його серйозно і невтомно працювати для ближніх, особливо для його братів-християн.БМ 394.5

Христос звелів Своїм учням любити один одного, як Він полюбив їх… Після злиття Святого Духа, коли учні вийшли проповідувати про живого Спасителя, їхнім єдиним бажанням було спасіння душ. Вони раділи спілкуванню зі святими і були ніжними, вдумливими, самовідданими, готовими пожертвувати усім задля істини. У щоденному спілкуванні один з одним вони виявляли заповідану Христом любов…БМ 395.1

Але поступово ситуація змінювалася. Віруючі почали вишукувати вади в інших… вони втратили з поля зору Спасителя та Його любов… Іван, розуміючи, що братерська любов у Церкві згасає, нагадував віруючим про постійну потребу в ній… Не опір з боку світу є найбільшою небезпекою для Христової Церкви. Зло, виплекане в серцях віруючих, — ось найбільше для них нещастя і головна перешкода на шляху Божої справи. Ніщо так не послаблює духовність, як заздрість, підозри, прискіпливість, лихі думки. З іншого боку, згода та єдність людей з різними характерами, котрі складають Його Церкву, є найпереконливішим свідченням того, що Бог послав Свого Сина у світ…БМ 395.2

Невіруючі спостерігають за тим, чи справляє віра християн святий вплив на їхнє життя; вони швидко помічають вади характеру, непослідовність поведінки… Усі християни є членами однієї сім'ї, усі вони діти одного Небесного Отця; усі володіють однією блаженною надією на безсмертя, їх мають об'єднувати дуже тісні ніжні узи… “Любімо не словом та язиком, — пише апостол, — але ділом та правдою!” (1 Івана 3:18) (Дії апостолів, c. [546-551]).БМ 395.3