14 листопада. Пилат

“Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника! Дивіться самі!” (Матв. 27:24; див. також Матв. 27:11-26).БМ 358.3

Якби Пилат від самого початку рішуче відмовився осуджувати невинну людину, то розірвав би фатальний ланцюг учиненого злочину та докорів сумління, які мучили його до кінця життя. Якби Пилат учинив справедливо, то юдеї не насмілилися б диктувати йому свою волю. Хоча Христос все одно був би страчений юдеями, але в цьому не було б вини Пилата. Однак крок за кроком Пилат намагався приборкати своє сумління. Він відмовився судити справедливо і безсторонньо, а тому виявився іграшкою в руках ізраїльських священиків і начальників. Вагання та нерішучість стали причиною його загибелі (Христос — надія світу, c. [732]).БМ 358.4

Охоплений страхом, пригнічений докорами сумління, Пилат подивився на Спасителя. Серед безлічі звернених до нього облич лише на Його обличчі був мир. Здавалося, навколо голови Ісуса сяяли м'які промені світла. Пилат сказав собі: “Він — Бог” і, повернувшись до натовпу, проголосив: “Я чистий від Його крові”, “Беріть і розіпніть Його, але… я стверджую, що Він — Праведник. Нехай Той, Кого Він називає Своїм Отцем, судить вас, а не мене за те, що сьогодні скоїлося”. Потім, повернувшись до Ісуса, промовив: “Прости мене, але я не можу спасти Тебе”. І, наказавши бичувати Ісуса, віддав Його на розп'яття…БМ 358.5

Пилат намагався звільнити Христа. Однак він бачив, що не зможе зробити цього, не втративши свого становища. Аби не втратити земної влади, він вирішив пожертвувати життям невинної людини. Скільки людей, подібно до Пилата, жертвують принципами, щоб уникнути втрат чи страждань… Сумління й обов'язок вказують на один шлях, а “особисті інтереси” — на інший…БМ 359.1

Пилат поступився вимогам озвірілого натовпу. Щоб не втратити свого становища, він віддав на розп'яття Ісуса. Але… згодом його таки спіткало все те, чого він так боявся. Пилат був позбавлений усіх почестей і високого становища. Не витримавши докорів сумління та мук ураженої гордості, він невдовзі після розп'яття Христа закінчив життя самогубством. Усі, хто йде на компроміс із гріхом, пожнуть лише горе і загибель. “Буває, дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти” (Прип. 14:12) (там само, c. [738]).БМ 359.2