11 серпня. Не у вогненній колісниці

“І я почув голос із неба, що промовляв: Напиши: блаженні ті мертві, які віднині помирають у Господі. Дух промовляє: Так, нехай вони спочинуть від своїх трудів, а їхні діла йдуть услід за ними” (Об'явл. 14:13; див. також 2 Цар. 13:14-20).БМ 253.1

Єлисеєві не судилося піднестися за своїм паном у вогненній колісниці. Господь допустив, щоб тривала хвороба надовго прикувала його до ліжка. Протягом довгих годин страждань і безсилля його віра, як і раніше, міцно трималася за Божі обітниці; він завжди бачив біля себе небесних посланців утіхи й миру. Колись на пагорбах Дотану він бачив себе в оточенні небесного воїнства, вогняних колісниць Ізраїлю та вершників; тепер присутність співчутливих ангелів постійно зміцнювала його. Усе своє життя Єлисей зберігав непорушну віру; чим далі він рухався в пізнанні Божественного Провидіння і Його милосердя, тим більше покладався на Нього. Коли ж смерть нарешті покликала його, він був готовий відпочити від своєї праці…БМ 253.2

Із цілковитою впевненістю Єлисей міг сказати разом із псалмистом: “Визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме!” (Псал. 48:16). З радістю цей Божий чоловік міг засвідчити: “‘Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху’ (Йова 19:25) мене”. “А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!” (Псал. 16:15) (Пророки і царі, c. [263, 264]).БМ 253.3

Христос називає Своїми всіх, хто повірив у Його Ім'я. Життєдайна сила Духа Христового, яка перебуває в смертному тілі, пов'язує кожну віруючу душу з Ісусом Христом. Віруючі в Христа любі Його серцю, оскільки їхнє життя заховане з Христом у Бозі…БМ 253.4

Яким чудовим буде ранок воскресіння! Яка це буде надзвичайна сцена, коли Христос прийде, щоб стати об'єктом захоплення всіх віруючих! Усі ті, які прийняли з Ісусом Його страждання та приниження, стануть учасниками і Його слави. Завдяки воскресіню Христа з мертвих кожний віруючий, який спочив в Ісусі, вийде зі своєї темниці, радіючи. Воскреслий святий вигукне: “Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?” (1 Кор. 15:55) (Вибрані вісті, т. 2, c. [271, 272]).БМ 253.5