27 жовтня. Пахощі поширюються

“Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам'ять!” (Марка 14:9; див. також Марка 14:1-11).БМ 338.2

Пахуче миро, яким Марія могла намастити мертве тіло Спасителя, вона вилила на Нього — живого. Під час поховання приємні пахощі наповнили б тільки гробницю, але тепер тішили Його серце як доказ її віри й любові. Йосип з Ариматеї та Никодим не запропонували своїх дарів любові живому Ісусові. З гіркими сльозами вони принесли дорогоцінне миро для Його бездиханного холодного тіла. Жінки, які принесли пахощі до гробниці, старалися даремно, оскільки Він воскрес. Але Марія виявила свою любов до Спасителя, коли Він міг оцінити її відданість; вона намастила Його на похорон. І коли прийшла ніч великого випробування, Він поніс із Собою спомин про цей учинок як запоруку тієї любові, яку виявлятимуть до Господа викуплені Ним протягом вічності.БМ 338.3

Люди і сьогодні приносять свої дорогоцінні дари мертвим… Ніжність, визнання, відданість — усе щедро виявляють тому, хто вже не бачить і не чує. Якби ці слова були сказані в той час, коли їх потребував утомлений людський дух, коли вухо могло чути, а серце — відчувати, то якими дорогоцінними були б їхні пахощі!..БМ 338.4

Христос пояснив Марії значення її вчинку… Він підкреслив: “Вона вчинила це на Мій похорон”. Як була розбита пляшечка мира, наповнюючи ароматом увесь дім, так мав померти і Христос: Його тіло буде розбите, але Він воскресне й ароматом Свого життя наповнить увесь світ… Дивлячись у майбутнє, Спаситель з упевненістю говорив про Своє Євангеліє. Воно буде проповідуватися по цілому світу. І куди досягне Євангельська вістка, там духмянітиме дар Марії. Серця людей отримуватимуть благословення через щире спонукання її душі. Царства будуть з'являтися і зникати, імена монархів і завойовників відійдуть у забуття, але вчинок цієї жінки буде увічнений на сторінках священної історії. До кінця часу розбита алебастрова пляшечка мира свідчитиме про безмежну Божу любов до грішного людства (Христос — надія світу, c. [560, 563]).БМ 338.5