27 вересня. Що зробило Івана Хрестителя великим?

“Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя; але найменший у Царстві Небеснім більший від нього” (Матв. 11:11; див. також Матв. 11:7-15).БМ 304.2

Що саме зробило Івана Хрестителя великим? Він закривав свій розум для безлічі традицій, представлених учителями юдейської нації, і відкривав його для мудрості, яка сходила згори (Поради батькам, вчителям і учням, c. [445]).БМ 304.3

Іван Хреститель навряд чи підійшов би на роль вісника Христа, якби разом з великими мужами нації викладав у школах Єрусалима. Він пішов у пустелю, де звичаї та людські вчення не могли впливати на його розум і де він міг безперешкодно спілкуватися з Богом (Основи християнського виховання, c. [123]).БМ 304.4

Іван Хреститель наповнився Святим Духом від утроби матері, і якщо коли-небудь жила така людина, на яку не справляло згубного впливу її століття, то Іван, безумовно, був таким. Однак Іван Хреститель не наважувався покладатися на свої сили; він відокремився від родичів і друзів, щоб його природні схильності не стали для нього сітями. Він не ставав на шлях спокуси, щоб не наражати себе на непотрібний ризик, і не жив там, де розкіш і навіть звичайні життєві зручності могли розвинути у нього прагнення до легкого життя чи догоджання своїм примхам, щоб не послаблювати свої розумові й фізичні сили…БМ 304.5

Іван Хреститель переживав у пустелі труднощі та самотність. Там він міг зберегти священне усвідомлення величі Бога, вивчаючи Його велику книгу природи… Такою була атмосфера, розрахована на те, щоб людина могла вдосконалити моральну культуру і постійно перебувати в Господньому страху. Іван, предтеча Христа, уникав гріховних бесід і згубного впливу цього світу. Він боявся, що його совість притупиться, і тоді гріх не буде здаватися йому таким жахливим. Він вважав за краще жити в пустелі, аби не наражати на небезпеку свою душу. Чи не повинен цей приклад навчити чогось і нас? Адже Христос поважав Івана і сказав про нього: “Не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя” (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [108, 109]).БМ 305.1