26 квітня. Ціна обману

“Уста брехливі — огидау Господа, а чинячі правду — Його уподоба” (Прип. 12:22; див. також І. Нав. 9, 10).БМ 133.3

Із Сихему ізраїльтяни повернулися до свого табору в Гілгал. Тут їх незабаром відвідали якісь дивні люди, котрі забажали укласти з ними союз. Вони повідомили, що прийшли з далекого краю, а їхній зовнішній вигляд служив підтвердженням слів: одяг справді був старим і полатаним, а взуття зношеним. Дорожні запаси їжі запліснявіли, а бурдюки, в яких зберігалося вино, були подерті й ніби похапцем, як це трапляється під час подорожі, підремонтовані…БМ 133.4

Ці слова справили належне враження… “І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади”. Так було укладено союз…БМ 134.1

Доля гівеонітян була б значно кращою, якби вони чесно повелися з ізраїльтянами. Хоч те, що вони покорилися Єгові, зберегло їм життя, однак їхній обман приніс їм лише ганьбу і рабство. Господь передбачив, щоб усі ті, котрі залишать ідолопоклонство та приєднаються до Ізраїлю, могли користуватися благословеннями заповіту. Вони належали до категорії тих, яких називали “приходько, що серед тебе”; за незначними винятками, цей клас людей користувався тими самими благами і перевагами, що й Ізраїль. Господь звелів: “А коли мешкатиме з тобою приходько у вашім Краї, то не будете гнобити його. Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами, — і ти будеш любити його, як самого себе” (Левит 19:33, 34)…БМ 134.2

За такої умови могли бути прийняті і гівеонітяни, якби не їхній обман. Для мешканців “царського міста, всі люди якого лицарі”, було неабияким приниженням стати дроворубами та водоносами у всіх прийдешніх поколіннях. Задля обману вони обрали собі одяг убогості, який і був залишений їм як символ вічного рабства (Патріархи і пророки, c. [505-507]).БМ 134.3