Христос радів щирому бажанню Марії виконати Його волю. Він прийняв вияв чистої любові, який Його учні не розуміли і не бажали розуміти. Прагнення Марії послужити своєму Господу саме таким чином було для Христа ціннішим за всі дорогоцінні бальзами світу, оскільки воно підтверджувало: вона прийняла Його як Спасителя світу. На цей учинок її спонукала любов Христа. Її душу полонила неперевершена досконалість Його характеру. Це миро стало символом вдячності, зовнішнім виявом любові, яка живилася небесними джерелами і до краю переповнювала серце Марії.БМ 339.2

Учинок Марії став уроком, якого потребували учні. Виявлення ними любові також було б приємним для Господа. Ісус був для них усім, але вони не усвідомлювали, що незабаром будуть позбавлені присутності Спасителя і вже нічим не зможуть віддячити Йому за велику любов. Самотність Христа, Котрий залишив небесні оселі, Його життя на Землі так і залишилися для учнів незрозумілими й неоціненими. Його не раз засмучувала відсутність уваги, яку учням потрібно було б виявляти Господу…БМ 339.3

Тільки згодом до них прийшло запізніле усвідомлення того, як багато вони могли зробити для Ісуса на знак любові та вдячності їхніх сердець … Коли ж Ісус пішов від них… то пожалкували, що не виявляли до Нього належної уваги, яка могла порадувати Його серце. Тоді вони засуджували вже не Марію, а самих себе. О, якби можна було забрати назад свої осудливі слова, свою думку, що бідні більш гідні дорогоцінного дару, ніж Христос! Особливі докори сумління вони відчували тоді, коли знімали з хреста покалічене тіло свого Господа.БМ 339.4

Така ж віра зауважується і в сучасному світі. Лише декотрі розуміють, Ким є для них Христос. Якби люди усвідомили це, тоді велика любов Марії виявлялася б частіше, а помазання було б щирішим. Найдорогоцінніше миро не вважалося б надто дорогим, щоб віддати його Ісусові. Жодне самозречення, жодна жертва в Його Ім'я не були б надто великими (Христос — надія світу, c. [564, 565]).БМ 340.1

27 жовтня. Пахощі поширюються

29 жовтня. Зміна серця Симона