Постійно пам'ятаючи про власне порушення Божого Закону, Давид почував себе морально скутим. Колись сміливий і рішучий, він став невпевненим і пригніченим. Його вплив на народ значно послабився. Усе це сприяло здійсненню задумів його безсердечного сина…БМ 199.6

У той час як цар виявляв дедалі більшу схильність до замкнутості й перебування на самоті, Авесалом старанно завойовував симпатії народу… Щодня біля воріт міста, де переважно збиралася юрба прохачів зі своїми скаргами, можна було побачити цього мужа зі шляхетною зовнішністю. Авесалом спілкувався з ними, вислуховуючи скривджених, висловлюючи співчуття до їхніх страждань і жалкування з приводу бездіяльності урядовців (Патріархи і пророки, c. [729, 730]).БМ 199.7

Своєю красою, чарівними манерами й удаваною добротою він майстерно завойовував серця людей. У його душі не було доброзичливості, він був честолюбним і, як свідчать його вчинки, готовим вдатися до інтриг та злочину, щоб заволодіти царством. За любов і доброту свого батька він хотів віддячити тим, що мав намір убити його. Прихильники Авесалома в Хевроні проголосили його царем, і він вирушив з ними проти свого батька (Духовні дари, т. 4, ч. 1, c. [89]).БМ 200.1

У покорі та печалі, гнаний улюбленим сином, Давид вийшов за ворота Єрусалима, змушений залишити свій престол, палац і Божий ковчег. Люди йшли слідом за ним довгою, сумною, подібною до похоронної процесією (Патріархи і пророки, c. [731]).БМ 200.2

Багато з тих, хто бачить не так, як Бог, й оцінює ситуацію з людської точки зору, могли б вирішити, що у випадку з Давидом нарікання можна було виправдати і що щирість його покаяння багато років тому позбавила б його від нинішнього суду… Давид не промовив жодного слова нарікання. Найвиразніший псалом, будь-коли виконаний ним, був написаний тоді, коли він босий, ридаючи, піднімався на Оливну гору — безкорисливий, благородний і покірливий (Лист 6, 1880 р.).БМ 200.3

23 червня. Гріховний шлях важкий

25 червня. Велич у приниженні